Засновника сучасного бджільництва українця Прокоповича не шанують на Батьківщині: ремонт його музею триває вже 4 роки
Українець Петро Прокопович – батько сучасного бджільництва — майже 200 років тому винайшов рамковий вулик, чим врятував життя мільйонам бджіл і зробив мед дійсно смачним. Втім, подяки на Батьківщині всесвітньо відомий українець досі не отримав – його музей ремонтують 4 роки і поки без особливого успіху.     

 

Мільйони бджіл урятував майже 200 років тому українець Петро Прокопович. Після пожежі, яка знищила його пасіку, він винайшов рамковий вулик. До того часу, аби зібрати мед, бджіл труїли димом і сіркою.

Наталя Кривоніс, завідувачка відділу Державного історико-архітектурного заповідника «Гетьманська столиця»: \»Це було неефективно – запах залишався диму і сірки, бджоли, які загинули при цьому процесі. Взагалі якість меду була ніяка. А те, що ми маємо зараз – це заслуга Петра Івановича Прокоповича\».

Заради бджіл Прокопович залишив військову службу в царській армії і оселився на Батьківщині – у селищі Батурин. Його пасіка була найбільшою у світі – 50 тисяч вуликів. Мед із неї возили до імператорського столу, а воскові свічки – до Лувра. Протягом півстоліття з Європи їздили вчитися до Батуринської школи бджільництва. Відомий бджоляр скуповував навколишні землі й засівав їх травами-медоносами. Під час революції і громадянської війни місцеві селяни помстилися – маєток Прокоповича знищили. Увесь його спадок, а це сотні книжок, розтягнули по хатах.

Наталя Кривоніс, завідувачка відділу Державного історико-архітектурного заповідника «Гетьманська столиця»: \»Мій батько розповідав, що книги не українською і не російською мовами знаходились на дахах, у підвалах і ними топили груби – підпалювали груби, тому що не могли латину прочитать, грецьку не могли\».

Рештки речей Прокоповича нині у запасниках державного заповідника «Гетьманська столиця». Виставити їх ніде – ремонт музею видатного бджоляра, що проводять під патронатом Президента, триває 4 роки — і кінця краю не видно. Стіл бджоляра, що має бути в експозиції, нині прикрашає інтер‘єр сусідньої садиби Кочубея. Тож про батька наукового бджільництва гостям розповідають на вулиці – на показовій пасіці із трьох вуликів. //Ганна Травінцева, \»Факти\», ICTV