[Законодательство] Правила ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва
Правила ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва
1. Увезення в Україну і вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва здійснюються відповідно до вимог Законів України "Про бджільництво" "Про племінну справу в тваринництві", "Про ветеринарну медицину" та інших нормативно-правових актів України.
2. Експорт бджолиних сімей, бджолопакетів і бджоломаток допускається юридичними особами: підприємствами, пасіками, благополучними щодо заразних хвороб бджіл, при виконанні ветеринарних вимог країни-імпортера та наявності ветеринарного і племінного свідоцтва.
[Законодательство] Про проведення навчання та атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами у бджільництві.
Відповідно до статті і закону України "Про племінну справу у тваринництві” та Положення "Про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами" (далі — Положення), затвердженого наказом Мінагрополітики від 7 листопада 2003 р. за № 406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10 січня 2004 р. за № 18/8617.
НАКАЗУЄМО:
1. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Д.М. Микитюк), Державному науково-виробничому концерну "Селекція" (О.В. Білоус, за згодою), Національній асоциації "Укрбджолопром" (Л.І. Боднарчук, за згодою), Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних та управлінню сільського господарства і продовольства Севастопольськоі міської державних адміністрацій забезпечити проведення в липні 2004 р. атестацію працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами - бонітування бджіл та ведення племінного обліку у бджільництві в установленому Положенням порядку.
[Законодательство] Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб та отруєнь бджіл
Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб та отруєнь бджіл
Наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини
“ 30 ” січня _2001 р. № 9
Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 р. № 131/5322
Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл розроблена відповідно до статті 12 Закону України “Про ветеринарну медицину”, Закону України “Про бджільництво”, Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1277 “Питання Державного департаменту ветеринарної медицини”, та з метою посилення заходів профілактики і боротьби з хворобами бджіл.
Ця Інструкція є обов’язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами.
Цей Закон регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
бджільництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості;
пасічник - фізична особа, яка займається утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первинною переробкою продуктів бджільництва;
робоча бджола - самка з недорозвиненими статевими органами, яка запилює рослини, збирає нектар, пилок і виробляє продукти бджільництва;
бджолина матка - самка, яка забезпечує відтворення бджолиної сім'ї;
трутень - самець бджолиної матки;
бджолина сім'я - цілісна біологічна одиниця, яка складається з однієї бджолиної матки, 15 - 60 тисяч у середньому робочих бджіл та приблизно двох тисяч трутнів;
[Новости] Международная конференция «40 лет систематического изучения карпатских пчел»
Международная конференция «40 лет систематического изучения карпатских пчел»
В программе:
научно-практическая конференция - «40 лет систематического изучения карпатских пчел»; выставка-ярмарка – «Праздник меда»; открытие памятного знака фундаторам систематического изучения карпатских пчел, которое состоится во время экскурсии по пасекам и достопримечательным местам Закарпатья.
Тематика конференции:
история, изучение, сохранение, селекция, использование, производство маток и пакетов, карпатских пчел, методы пчеловождения, продукты пчеловодства, пчеловодство и экология, медоносная база и опыление.
Выявление бисульфидных соединений глюкозы и фруктозы основано на вытеснении сернистого газа более сильной серной кислотой и переводе иона SO4-2 в ион SO3-2 и определение данного иона с помощью люминесцентной реакции с раствором хинина Ход анализа: 50 г мёда помещают в колбу на 250 мл, добавляют 100 мл дистиллированной воды, 15 мл серной кислоты, разбавленной 1:3, и нагревают до кипения. Затем прекращают нагрев и продувают воздух через раствор, улавливая сернистый газ в поглотительной колбе Рихтера с 5 мл 0.03%-ного раствора перекиси водорода с РН, равной 5.2 – 5.5. После отгона дистиллят в объеме 2-3 мл переносят в пробирку, добавляют следы хинина и облучают пробирку ультрафиолетовым светом. Фальсификаты дают люминесценцию в течении первой минуты облучения. Отгоняемые сернистыми соединениями душистые вещества могут дать слабую люминесценцию.
Испытания одной пробы повторяют три раза, а затем дают заключение о натуральности продукта. Этой методикой могут воспользоваться только специально оборудованные лаборатории.
Являясь источником легко усваиваемых углеводов - фруктозы и глюкозы, содержа в себе уникальный набор витаминов, минеральных веществ, органических кислот, ферментов, микроэлементов, противобактериальных веществ, биогенных стимуляторов, мед можно назвать удивительным природным лекарством, оказывающим неповторимое воздействие на организм человека.
Однако некоторые люди не могут употреблять мед из-за особой повышенной чувствительности к нему (идиосинкразии), от меда у них появляются насморк, зуд, крапивница, головные боли, желудочно-кишечные расстройства, высокая температура, аллергические реакции. Однако в ряде случаев непереносимость проявляется лишь к какому-нибудь определенному сорту меда. Например, из-за наличия в меде зерен пыльцы какого-нибудь определенного растения.
Весьма осторожно и в умеренных количествах, предварительно посоветовавшись с врачом, можно употреблять мед при сахарном диабете.
Необходимо посоветоваться с врачом и перед тем, как давать мед детям, больным золотухой и экссудативным диатезом.
Тем, кто страдает выраженной эмфиземой легких, бронхиальной или сердечной астмой, миокардитом, клапанным пороком сердца и туберкулезом легких, а также при высокой температуре, противопоказаны лишь ингаляции с медом.
При отсутствии противопоказаний к применению меда его можно использовать всем здоровым и больным.
Информация о противопоказаниях взята из кн. "Целебный улей", бр. "Путь в страну здоровья", кн. "Продукты пчеловодства и здоровье человека", кн. "Получение и использование продуктов пчеловодства".
Ежедневная норма потребления меда для взрослого человека для пищевых, диетических, профилактических целей примерно 100г. Это количество меда следует употреблять в течении дня частями. При этом желательно уменьшить употребление другой углеводной пиши. В лечебных целях эта норма может быть увеличена до 150 г, а по некоторым источникам до 200 г в день, такое количество меда рекомендуется принимать в течении 1-2 месяцев.
При этом не стоит забывать о противопоказаниях.
Для диабетиков количество употребляемого меда должно быть меньше в несколько раз (следует обязательно проконсультироваться с врачом), при этом предпочтение нужно отдавать сортам меда с высоким содержанием фруктозы, а не глюкозы.
Химический состав меда весьма сложен и разнообразен. В нем содержится более 300 веществ - углеводов, органических кислот и их солей, азотистых соединений (аминокислот, белков, амидов, аминов), минеральных веществ, витаминов, гормонов, ферментов, высших спиртов, эфирных масел, терпиноидов, стеролов, фосфапидов и других липидов, солей минеральных кислот, декстринов и пр.
В меде найдено 42 углевода. В среднем в меде 73% углеводов. Во всех образцах есть фруктоза и глюкоза (их процентный состав разнится в разных сортах меда). Фруктозы (плодового сахара) в среднем 38-40 процентов, глюкозы - 32-35%, а в некоторых сортах значительно меньше. В падевых медах обнаружены также и другие моносахариды - рибоза, арабиноза, галактоза и пр. В меде обнаружены также дисахариды, трисахариды и олигосахариды. В падевом меде много мелицитозы.
