Закохався у бджіл раз і назавжди

Кожна сьома тонна світового меду – українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей. Аби зібрати 1 кг меду, бджілці треба зробити 50 000 вильотів. При цьому комаха пролітає близько 300 000 км і «відвідує» близько 10 млн. квіток.

День пасічника (19 серпня) в Україні почали відзначати 1997 року. Хоча можна було започаткувати це свято значно раніше, адже перші і кращі бджолярі жили та працювали в Україні. До них належить і герой нашої статті – Петро Прокопович. У світовій історії немає людини, яка зробила б у розвиток бджільництва більш вагомий внесок. Він зробив справжню революцію у цій галузі народного господарства.

Петро Іванович Прокопович народився 29 червня 1775 року на Чернігівщині у селі Митченки поблизу Батурина. Його батько був священиком і сподівався, що й син піде його шляхом. Тому, коли Петрові виповнилося одинадцять років, батьки направили його на навчання до Київської духовної академії. Там він здобув глибокі знання із загальних дисциплін, вивчив німецьку, французьку та латинську мови. Але, закінчивши академію, зрозумів, що бути священиком не хоче. Мріяв стати вчителем. Проте не судилося: його направляють до Переяславського кінно-єгерського полку.

Військова служба майбутнього геніального бджоляра була досить успішною. Він брав участь у штурмах Варшави та Праги під командуванням Олександра Суворова, виявив себе як хоробрий та мужній офіцер. Та все одно у 1798 році Петро Прокопович у званні поручика йде у відставку.

Захоплення бджолами почалося в Петра Івановича на пасіці молодшого брата Федора. Він випадково потрапив туди і, познайомившись із життям бджіл, які тоді утримувалися в дуплянках, закохався у них назавжди. Згадуючи початок своєї бджільницької діяльності, Петро Прокопович писав: «З 1800 року я вирішив займатися бджільництвом постійно, незважаючи на те, що тоді ще не мав про цю справу ні теоретичних, ні практичних знань, крім лише великої охоти до пасічництва». І ця охота йому дуже допомогла.

Двадцятичотирирічний Петро купує три десятини землі, риє там землянку і ставить кілька перших дуплянок. Він усе робить сам, прагне все пізнати. Як працелюбна бджола, збирає дрібки досвіду у селян-пасічників. Щоправда, до кінця сезону більшість сімей загинула. Старі пасічники втішали, мовляв, кому дано мати бджіл, у того вони завжди будуть. Перші невдачі Петра Прокоповича не зупинили.

19–21 серпня відбудеться святкування Дня пасічника

19–21 серпня на території Музею народної архітектури та побуту НАН України відбудеться святкування Дня пасічника. Як повідомляє прес-служба КМДА, оргкомітет свята у складі 10 осіб очолив Київський міський голова Олександр Омельченко. У рамках заходу заплановано провести: 18–20 серпня - виставку-ярмарок бджільництва, 19 серпня — урочисте освячення Церкви Спаса (вул. Заболотного, 19, Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. Прокоповича» УААН), 19 серпня — урочисте відкриття Дня пасічника. А упродовж 20–21 серпня у Музеї народної архітектури та побуту виступатимуть фольклорні художні колективи.

Вітання Президента України В.А.Ющенка з нагоди Дня пасічника

19 СЕРПНЯ 2005

Дорогі друзі! Щиро вітаю українських бджолярів з Днем пасічника! Бджолярів з давніх-давен шанували на українській землі. Протягом сторіч виготовлення меду з кропіткого ремесла перетворилося на справжнє мистецтво. Його секрети відкриваються лише дбайливим і працьовитим. Мед на столі – радість у господі. З ним українці відзначають свята, частують гостей, лікують недуги. Старовинні рецепти медових страв є безцінною реліквією, яку ми маємо берегти для нащадків. Честь і хвала трудівникам пасік, які приносять до столу українців неповторний дар землі та сонця. Велика подяка вам за наполегливість, вірність народним традиціям, любов до своєї землі. Нехай добробут, радість творчості, відчуття гармонії з природою стануть винагородою всім українським бджолярам за терпіння та труд. Віктор ЮЩЕНКО